Бакалавр:

• 121 - Інженерія програмного забезпечення
• 122 - Комп’ютерні науки
• 126 - Інформаційні системи та технології  

Магістр:

• 122 - Комп'ютерні науки   

PhD (аспірантура):

• 122 - Комп'ютерні науки

ННІ КНІТ підтримує науково-практичні зв’язки з компаніями, оргінізаціями і галузевими установами з питань практичної півдготовки здобувачів вищої освіти та їх подальшого працевлаштування:

• SoftServe Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інформаційні технології";
• Договір про співпрацю GlobalLogic;
• Угода про співпрацю Sigma Software;
• Договір про співпрацю ГалТор.

Cпівробітництво з вітчизняними ВНЗ:

ННІ КНІТ підтримує наукові зв’язки з академічними, вищими навчальними закладами з питань спільних наукових досліджень:

• Інститут механіки ім.С.Тимошенко НАН України(м. Київ);
• Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України(м. Львів);
• Харківський національним університетом радіоелектроніки(м. Харків);
• Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"(м. Харків);
• Інститут проблем машинобудування ім.А.М.Підгорного НАН України(м. Харків);
• Інститут кібернетики ім.В. Глушкова НАН України(м. Київ);
• Національний університет “ Львівська політехніка”(м. Львів);
• Київським національним університетом ім.Т.Шевченка(м. Київ);
• Національним технічним університетом України “КПІ”(м. Київ).

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Викладачі інституту є учасниками наступних міжнародних проектів:

• Міжнародний проект «Joint Teaching and Learning for Empowerment and Resilience of Ukrainian Academia» (01.09.2022 - 31.12.2023)
• Міжнародний проект "Спільне цифрове майбутнє" ("Joint Digital Future Project" - A Ukrainian-German Partnership for digital supported Learning and Teaching) - (01.09.2020 - 31.08.2022).
• Підтримка визнання кваліфікацій для українських університетів (15.11.19 - 14.11.2022.)
• V4 Green Universities (V4GU) (01.03.2020 – 31.08.2021).

Викладачі отримують досвід в рамках міжнародного стажування, а саме:

• к.т.н., доц. Мокрицька О.В. - міжнародне стажування "UNIFIED EDUCATIONAL SPACE: UKRAINE-EU" з напряму “Information technology” (Хорватія, Польща, Україна), 02.10.2020 р.;
• д.ф.-м.н., проф. Процах Н.П. – міжнародне стажування в рамках проекту «Międyznarodowa kariera naukowa oraz zarządzanie projektami badawczymi» (12.2020-02.2021);
• к.т.н., доц. Крошний І.М., к.т.н., доц. Сторожук О.Л., ст. викл. Яркун В.І. та асистент Сінкевич О.В. – підвищили кваліфікацію з технологій змішаного навчання в рамках стажування в Університеті сталого розвитку Еберсвальде, Німеччина (13-17.09.2021);
• к.е.н. Павлюк У.В. та асист. Лукащук Б.С. – курс «Green Project Development and Management (GPDM)» в рамках міжнародного проекту «Joint Digital Future» (Львів-Еберсвальде) (2021-2022);
• к.т.н., доц. Крошний І.М., к.т.н., доц. Сторожук О.Л., к.е.н. Павлюк У.В., асист. Сінкевич О. – розроблення та викладання тренінг-курсу «Interactive content» в рамках міжнародного проекту “Joint teaching and learning for empowerment and resilience of Ukrainian academia” (Німеччина, Україна) (2022-2023 рр.) та багато інших.

Cпівробітництво з іноземними ВНЗ:

Вчені кафедри мають дієві контакти з закордонними науковими установами та підприємствами:

• Університетом сталого розвитку м.Еберсвальде (Німеччина);
• Інститутом фізики і механічної обробки деревини, Університетом м.Гамбург;
• Зволенським технічним університетом (Словаччина);
• Лабораторією проблем фізики і механічної обробки деревини і деревних композитів LERMAB (м.Нансі, Франція);
• Universitatea TRANSILVANIA din Brasov (Румунія);
• Lunds universitet(Швеція);
• Technische Universitat Dresden(Німеччина);

Наукова діяльність Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ННІ КНІТ) НЛТУ України має стратегічний характер, спрямований на розвиток інноваційних рішень та технологій у галузі ІТ. Інститут активно займається проведенням досліджень, зокрема в рамках тематики: "Технології та засоби математичного моделювання, оптимізації та системного аналізу нерівноважних фізичних процесів". Метою цих досліджень є розроблення нових математичних моделей, програмного забезпечення та методів дослідження нерівноважних процесів в анізотропних багатофазних середовищах з фрактальною структурою.

Результати досліджень Інституту володіють великим практичним потенціалом та активно впроваджуються в ІТ інфраструктуру університету. Викладачі та науковці Інституту регулярно публікують свої дослідження в наукових виданнях, беруть участь у міжнародних конференціях та виступають з доповідями на наукових семінарах, що сприяє підвищенню наукового рівня та розширенню міжнародної співпраці.

Щороку в ІКНІТ проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології”. На конференції висвітлюється проблематика за такими напрямами:

• Математичне моделювання складних систем.
• Інтелектуальні інформаційні системи.
• Математичне і програмне забезпечення.
• Веб-технології, хмарні технології та веб-дизайн.
• Інформаційні технології проектування.
• Інформаційні технологій в економіці.
• Комп'ютерно-інтегровані технології.

Історія інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІТ) бере свій початок із  заснування кафедри обчислювальної техніки і моделювання технологічних процесів у 1986 році на технологічному факультеті УкрДЛТУ (НЛТУ України). У 2014 році внаслідок реорганізації університету, кафедра отримала назву кафедри інформаційних технологій (ІТ) та увійшла до складу Інституту деревообробних та комп'ютерних технологій і дизайну.

Засновником кафедри та першим завідувачем був професор, доктор технічних наук Плахтина О.Г. Згодом керівництво переймали відомі науковці, такі як доцент, кандидат фізико-математичних наук Дорожовський Є.С. та професор, доктор технічних наук Соколовський Я.І. У 2020 року кафедру ІТ очолив доцент, к.т.н. КРОШНИЙ Ігор Миколайович.

Кафедра активно розвивалася, розширюючи спектр напрямів підготовки фахівців. У 2004 році розпочато підготовку бакалаврів за спеціальністю «Інформаційні технології проектування», а у 2006 році був здійснений перший набір студентів на базі ОКР молодшого спеціаліста. З 2008 року відбувся перший випуск бакалаврів і розпочалася підготовка спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Інформаційні технології проектування», наступницею якої стала  спеціальність 122 «Комп'ютерні науки».

З 2017 року кафедра ІТ розпочала підготовку студентів за новими спеціальностями: 126 Інформаційні системи та технології та 121 Інженерія програмного забезпечення (згідно зміненої класифікації). Навчально-методична робота кафедри спрямована на надання студентам фундаментальної підготовки з інформаційних технологій та комп'ютерно-інформаційних систем.

В 2022 році зі складу кафедри інформаційних технологій (ІТ) виокремилася кафедра інформаційних систем та комп’ютерного моделювання (ІСКМ), яку очолив доц. СТОРОЖУК Олександр Леонідович, а в 2023 році – кафедра інженерії програмного забезпечення під керівництвом доц. ЯЦИШИН Світлани Іванівни. Після створення ННІ КНІТ кафедру ІТ було перейменовано на кафедру комп’ютерних наук, її очолила доц. БОРЕЦЬКА Ірина Богданівна.

Із 2023 року до структури ННІ КНІТ увійшла кафедра математики і фізики (ФМ), очолювана проф., д.ф.-м.н. ПРОЦАХ Наталією Петрівною із липня 2019 року. Кафедра ФМ має близько 80 років історії та накопиченого досвіду об’єднаних кафедр математики та кафедри фізики НЛТУ України.

На кафедрі МФ ведеться науково-дослідна робота за такими основними напрямами:

• крайові задачі для нелінійних еволюційних рівнянь;
• математичне моделювання контактної взаємодії пар тертя;
• напружений стан в пружних тілах з чужорідними включеннями;
• визначення міцності і довговічності пружних і пружно-пластичних тіл, підданих дії статичного і циклічного навантаження;
• дослідження центрів забарвлення в кристалах галогенідів двовалентних металів.

Кафедра також характеризується активною участю студентів у науково-дослідній роботі та олімпіадах. Щороку проводяться всеукраїнська та університетська науково-технічна конференція, конференції молодих вчених та науково-методичні семінари. Кафедра активно використовує сучасну комп'ютерну техніку, має спеціалізовані навчальні лабораторії та забезпечує дистанційне навчання через систему Moodle. Крім того, у 2014 році був створений спеціалізований підрозділ, пов'язаний з компанією Autodesk.

Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій, який утворився продовжує розвивати традиції кафедр та співпрацює з українськими та міжнародними університетами та ІТ-компаніями, прагнучи залишатися на передовому рівні в галузі освіти та науки.

ННІ КНІТ систематично організовує зустрічі представників ІТ компаній («SoftServe», «Global Logic», «EPAM Systems», «PR Solutions», «Intellias», «Noltic», «Іbit progress» та ін.), із здобувачами вищої освіти та викладачами, на яких обговорюються питання співпраці, удосконалення освітніх програм та підготовка сумісних заходів.

.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ:

Прусак Юрій Володимирович – Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій Національного лісотехнічного університету України, м. Львів
У 2010 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Магістр з інформаційних технологій проектування. У 2016 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини». Окрім, викладацької та наукової роботи, працює у сфері графічного, предметного та дизайну середовища. Галузь наукових інтересів: сушіння деревини, механічні властивості
деревини, педагогіка.

Яркун Володимир Ігорович – Старший викладач кафедри інформаційних технологій, керівник центру вебкомунікацій(2015-2022 рр.) Національного лісотехнічного університету України, м. Львів. У 2010 році з відзнакою закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Магістр з інформаційних технологій проектування. Галузь наукових інтересів: розподілені та паралельні об'єктоорієнтовані моделі та методи дослідження фізико-механічних процесів середовищах з фрактальною структурою.

Нечепуренко Андрій Валерійович – Асистент кафедри інформаційних технологій Національного лісотехнічного університету України, м. Львів; член громадської організації «ЛііС», яка бореться з незаконними вирубками лісів України. У 2012 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Магістр з інформаційних технологій проектування. Галузь наукових інтересів: розпаралелю-вання процесів вологоперенесення засобами C# з використанням CUDA технологій.

Сінкевич Олексій Вячеславович – Аспірант 4-го року навчання за спеціальністю 122«Комп’ютерні науки», провідний інженер кафедри інформаційних технологій Національного лісотехнічного університету України, м. Львів. У 2017 році з відзнакою закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Магістр з інформаційних технологій проектування. Галузь наукових інтересів: Інформаційні технології моделювання та аналізу процесів тепло та вологоперенесення з використанням теорії клітинних автоматів. Автор 45 наукових праць (15 з яких входять у Scopus).

Опришко Мар’ян Іванович – Аспірант, асистент кафедри інформаційних технологій Національного лісотехнічного університету України, м. Львів. У 2018 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Магістр з комп’ютерних наук. Галузь наукових інтересів: Моделі машинного навчання в задачах інтелектуального прогнозування курсів валют.

Рожак Петро Ігорович – Засновник та директор компанії «3D WAY». Дана компанія надає послуги в сфері 3D моделювання та візуалізації, 3D друку, підготовці деталей до друку, а також постобробка виробів. У 2012 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Спеціаліст з інформаційних технологій проектування.

Дель Ріо Альбречет Алєхандро Мігелевич – Технічний директор програмного забезпечення у компанії OpenBet. У 2013 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Магістр з комп’ютерних технологій.

Шиба Павло – Технічний керівник програмного забезпечення у компанії N-IX. У 2017 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Магістр з комп’ютерних технологій.

Задорожний Василь Романович – Microsoft® Certified Technology Specialist. Провідний інженер програмного забезпечення у компанії «N-iX LLC». У 2011 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Магістр з інформаційних технологій проектування.

Дель Ріо Альбречет Крістіна Мігелівна – Інженер програмного забезпечення у компанії AFV Partners LLC У 2020 році закінчила Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Магістр з комп’ютерних технологій.

Кучірка Павло Валерійович – Фахівець з розробки мобільних застосунків для OS Android. Активний учасник спільноти Kotlin Lviv User Group. У 2016 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Спеціаліст з інформаційних технологій проектування.

Морозюк Юрiй Богданович – Microsoft® Certified Azure Developer and MCSA: Web Application. Senior .Net Trading System developer at Energy Ćommodity Trading Company Gunvor Group Ltd. У 2017 році закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Інформаційні технології проектування». Спеціаліст з інформаційних технологій проектування. Після закінчення університету отримав запрошення на роботу та життя в Естонії, як висококваліфікованого спеціаліста, де зараз живе і працює.

Спеціальність 131 “Прикладна механіка”

• Освітньо-професійна програма “Технічний сервіс” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Промисловий інжиніринг” (ОС “Бакалавр”)

 Випускники є фахівцями з інженерно-технічної та інноваційної діяльності підприємств лісового господарства й деревинообробчої промисловості, інших промислових підприємств; упровадження ефективних методів організування виробництва, надання інженерно-консультаційних послуг.

Спеціальність 133 “Галузеве машинобудування”

• Освітньо-професійна програма “Галузеве машинобудування” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Машини та обладнання лісового господарства” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Інжиніринг, машини деревообробної промисловості” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Промисловий інжиніринг” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-наукова програма “Галузеве машинобудування” (НС “Доктор філософії”)

 Випускники є фахівцями з розробляння й модернізування галузевих машин і систем із застосуванням сучасного інструментарію й керування ними, розробляння новітніх технологій виробництва та забезпечення якісного експлуатування промислового устатковання. Магістри з цієї спеціальності проєктують інструменти, устатковання та системи технічного обслуговування галузевих машин; досліджують роботу машин і устатковання для вдосконалювання їхньої конструкції та інтенсифікування процесів обробляння деревини. Доктор філософії з цієї спеціальності аналізує, створює інноваційну продукцію в галузевому машинобудуванні та удосконалює можливості її експлуатації.

Спеціальність 142 “Енергетичне машинобудування”

• Освітньо-професійна програма “Інженерія біоенергетичних систем” (ОС “Бакалавр”)

Випускники є фахівцями з проєктування та виробництва промислового устатковання для виробляння біопалив і біоенергетики. Це робота з машинами, устаткованням, двигунами і апаратами з виробництва, перетворювання і споживання теплової та електричної енергії

Спеціальність 174 “Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка”

• Освітньо-професійна програма “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” (ОС “Магістр”)

Випускники є фахівцями з автоматизування виробничих процесів лісового господарства та деревинообробчої промисловості, нетрадиційних джерел енергії, проєктування, комп'ютерного моделювання й оптимізування систем автоматичного керування технологічним устаткованням, завтоматизованими лініями, технологічними процесами і виробництвом загалом. Магістри з  цієї спеціальності проєктують  автоматизовані лінії та розробляють системи автоматичного керування технологічними процесами; досліджують та оптимізовують системи автоматичного керування устаткованням і процеси функціювання автоматизованих ліній.

Спеціальність 205 “Лісове господарство”

• Освітньо-професійна програма “Лісова інженерія”(ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Лісова інженерія”(ОС “Магістр”)

Випускники є фахівцями з інженерії лісогосподарських і складських робіт, дорожнього будівництва й логістики транспортування деревини та технологій захисту довкілля. Магістри з цієї спеціальності розробляють та організовують технологічні процеси лісозаготівельних і дорожньо-будівельних робіт; досліджують та інтенсифікують технологічні процеси заготовляння деревини.

Кафедри інституту постійно налагоджують співпрацю з навчально-науково-виробничими закладами та організаціями України та закордону.

Кафедра лісопромислового виробництва та лісових доріг бере участь у виконанні міжнародних програм і проєктів, співпрацюючи з:

• Німецьким центром лісогосподарських робіт і технологій (KWF);
• фірмою “Osrodek Techniki Lesnej v Jarocine” (Польша);
• ТОВ “Андреас Штіль”, представником світового виробника устатковання торгової марки STIHL в Україні (м. Київ);
• німецьким виробником професійних фарб “DISTEIN” (Німеччина);
• підприємством “Sennebogen” щодо реалізації проєкту використання самохідних навантажувальних машин на підприємствах лісового комплексу (Німеччина);
• ТОВ “Сандра” і “Modau-Holz” в реалізації проєкту з переробки деревних відходів на паливні гранули (на території Волинської, Івано-Франківської і Львівської обл.).

Також кафедра підтримує дружні міжнародні зв’язки з такими спорідненими кафедрами навчальних закладів:

• Державної Вищої Рільничої школи, м. Варшава (Польща);
• Гданського політехнічного університету (Польща);
• Словацької академії наук (м.Братіслава, Словаччина);
• Технічного університету у Зволені (Словаччина).

Професорсько-викладацький склад кафедри ініціативно співпрацює у спільних проєктах з іноземними підприємствами – виробниками лісозаготівельної техніки та обладнання лісогосподарських робіт, а саме: Osrodek Techniki Lesnej v Jarocine (Польша), LIV (Словенія), Alfa Lucullus Kft. (Угорщина), BLN Handelsberatungs & Consulting GmbH (Німеччина, група підприємств BLN Group), TEREX-FUCHS (Німеччина), Painfinger (Австрія), POLDREW sp.o.о. (РП) та іншими підприємствами.

Кафедра лісових машин здійснює науково-технічне співробітництво із:

• Університетом в Любляні (Словенія);
• Технічним університетом у Зволені (Словаччина);
• Караденізьським технічним університетом (м. Трабзон, Туреччина);
• Трансільванським університетом Брашова (Румунія);
• Аграрним університетом у Кракові (Польща);
• Технічним університетом в Бурсі (Туреччина);
• Варшавським університетом природничих наук (Польща);
• Професійними лісовими машинами (Польща).

Кафедра технологічних машин і технічного сервісу співпрацює з професором Державного університету Нью-Джерсі Rutgers Романом Брухом, який закінчив механічний факультет Львівського лісотехнічного інституту в 1984 році.

Кафедра автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій тісно співпрацює з низкою закордонних університетів та організацій. За результатами міжнародної співпраці колективу кафедри з виробником засобів автоматизації Unitronics (Ізраїль) в рамках програми підтримки навчальних закладів “Unitronics donation program” на кафедрі АКІТ створено сучасну навчально-дидактичну лабораторію промислових контролерів та введено в дію навчальний стенд мікропроцесорного керування електроприводом.

Співпраця з фірмою СПР-ЕНЕРГО дала змогу обладнати лабораторію пневмоавтоматики фірми AIGNEP (Італія). З керівниками цієї фірми на кафедрі укладено відповідну угоду щодо спонсорського постачання новітніх зразків засобів пневмоавтоматики для навчального процесу та залучення студентів для проходження практичної підготовки на виробничих потужностях фірми.

Кафедра прикладної механіки і технології машинобудування проводить наукові дослідження в межах чинної угоди про співпрацю між Люблінською політехнікою (кафедра Основ техніки) і НЛТУ України (кафедра ПМ і ТМ), укладеної 24-25 червня 2016 року. Програма співпраці передбачає спільні дослідження в галузі матеріалознавства, трибології та інженерії поверхні. Постійно здійснюється обмін результатами досліджень, публікаціями та іншою науковою інформацією з проблеми створення електроіскрових покрить з використанням замість вольфрамовмісних електродів порошкових дротів на основі заліза. Ведеться спільна видавнича діяльність, здійснюються публікації в іноземних виданнях, що індексуються провідними наукометричними базами.

Викладачі кафедри математики і фізики беруть участь в роботі міжнародних конференцій. Завідувач кафедри, д.ф.-м.н. Процах Н.П. пройшла міжнародне стажування в рамках програми “Międzynarodowa kariera naukowa oraz zarządzanie projektami badawczymi” (Польща).

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

• Участь у виконанні міжнародних програм і проєктів.
• Організація міжнародних конференцій, семінарів, нарад тощо.
• Участь у міжнародних конференціях, семінарах, нарадах тощо.
• Проведення спільних наукових досліджень.
• Спільна видавнича діяльність; публікації в іноземних виданнях, зокрема у тих, що індексуються у наукометричних базах Scopus i Web of Science.
• Стажування викладачів та навчання студентів за програмою Еразмус + та програмами обміну.
• Участь студентів у наукових конференціях, симпозіумах, школах, проходження практики.
• Покращення матеріально-технічної бази, використовуючи можливості міжнародної діяльності.

Основними складниками наукової і науково-технічної діяльності колективу ННІ ІМАКІТ є:

• науково-дослідна робота на кафедрах;
• організація та проведення науково-технічних конференцій;
• студентська науково-дослідна робота.

Основними напрямками наукової й науково-технічної діяльності є: “Динаміка лісових машин”, “Екологічні технології лісоексплуатації”, “Наукові основи застосування енергетичних підходів у гідромеханічних системах”, “Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології”, “Діагностика технічного стану технологічного обладнання”, “Проєктування та підвищування ефективності функціювання автоматизованих ліній”, “Проєктування та оптимізація автоматичних систем керування технологічними процесами”, “Неруйнівний контроль деревини та деревинних матеріалів”, “Синтез та діагностування систем керування електротехнічними та електроенергетичними об’єктами”, “Нетрадиційні та відновні джерела енергії, утилізування відходів”, “Поверхневе зміцнення інструменту та деталей машин”.

ДОСЯГНЕННЯ:

Створено освітньо-інноваційне та інформаційно-навчальне середовище шляхом впровадження прогресивних технології наукоємного, інноваційного навчання, поглиблення інтеграції з ринком праці, покращення матеріально-технічного та методичного забезпечення на основі постійного самоаналізу якості підготовлення фахівців.

Підсилено роль фундаментальної освіти, оскільки без фундаментальних знань неможливе розуміння природи процесів і явищ. Саме тому, для освітніх програм “Промисловий інжиніринг” і “Лісова інженерія” на кафедрі ЛПВЛД впроваджено STEM-освіту для підготовки фахівців, яка передбачає синтез глибоких загальнонаукових природничих знань та інженерного мистецтва.

Забезпечено міждисциплінарність, системність, комплексність підготовки і гармонізацію з ринком праці. Науково-педагогічними працівниками встановлено тісну співпрацю з провідними підприємства лісового господарства України та промисловими підприємствами відомих світових брендів, зокрема: TEREX-FUCHS, SENNEBOGEN, Andreas STIHL AG & Company, FUCHS Mastyla Ukraina LLC, LIV Hidravlika d.o.o. та іншими. Проникнення інженерії в охорону довкілля, економіку, суспільну сферу підсилило міжінститутські та міжкафедральні зв’язки та гнучкість навчальних траєкторій здобувачів вищої освіти. За рахунок поєднання науки, освіти та бізнесу створено середовище для інноваційного розвитку за напрямами, де маємо вагоме напрацювання, зокрема за освітніми програмами “Лісова інженерія” та “Промисловий інжиніринг”. Це передусім зелена енергетика, технології захисту довкілля, інноваційна діяльність.

Покращено навчально-лабораторну й дослідницьку базу, особливо за тими пріоритетними навчально-науковими програмами, де досягнуто лідерські позиції.

Розширено міжнародну співпрацю з іншими навчальними закладами, шляхом участі у спільних наукових дослідженнях та у програмах академічної мобільності. Створено умови для студентів і викладачів, щодо їх участі у проектах Європейського Союзу та програмі ERASMUS+.

Динаміка лісових машин. Запропоновано новий підхід до вивчення процесів руху лісотранспортних засобів, який полягає у розгляді завдань імітаційного моделювання та розрахунку параметрів руху системи дорога-оператор-машина-пакет деревини на єдиній теоретичній основі, що базується на встановленні внутрішніх зв’язків між різними динамічними процесами, які виникають під час руху різнотипних лісотранспортних засобів. На цій основі створено математичну модель узагальненої лісотранспортної системи, зорієнтованої на комплексне дослідження основних видів руху. Для практичної реалізації розробленого математичного апарату складено алгоритми і програми розрахунку параметрів руху окремих підсистем і лісотранспортної системи загалом. Дослідження здійснювались у рамках наукової теми ДБ 08.15-13-07 “Наукові засади формування системи екоощадних лісотранспортних засобів”.

Екологічні засади лісотранспорту. Вперше запропоновано концептуальну модель лісотранспортного планування на базі ГІС- технологій, яка дає змо­гу обґрун­ту­ва­ти еко­ло­гіч­но без­печ­ні і еко­но­міч­но до­ціль­ні спо­со­би первинного транспортуван­ня де­ре­ви­ни, оці­ни­ти про­пор­ції тран­спор­тно­го ос­воєння лі­со­во­го ма­си­ву різ­ни­ми на­зем­ни­ми тех­ніч­ни­ми за­со­ба­ми, а та­кож ок­рес­ли­ти мож­ли­ве ви­ник­нен­ня, ін­тен­сив­ність і по­ши­рен­ня еко­ло­гіч­ної не­без­пе­ки, пов'яза­ної із лі­со­за­го­тіве­льною діяльністю. Дослідження здійснювались у рамках таких наукових тем:

• ДБ 08.15-24-08 “Розроблення автоматизованої системи моніторингу, оцінювання і проектування лісотранспортних мереж на екологічних засадах”.
• FORZA, 2010 “Розроблення концепції транспортного освоєння лісових ресурсів Нижньобистрівського лісництва ДП “Хустське дослідне лісове господарство” на основі ГІС-технологій”.
• ГД 08.15-13-14 “Дослідження впливу гусеничних та колісних трелювальних тракторів на лісове середовище в умовах Сколівських Бескидів”.
• ГД 08-15-03-18 “Розроблення рекомендацій щодо типу та техніко-експлуатаційних параметрів машин для первинного транспортування деревини з урахуванням впливу на лісове середовище в умовах ДП “Бродівське лісове господарство”.
• Виконано понад 70 проєктів будівництва лісових автодоріг загальною довжиною близько 200 км.

Наукові засади енергетичного підходу у розв’язуванні проблем  взаємодії   машин  із робочим середовищем

Обґрунтовано методологію застосування варіаційних нерівностей щодо ексергії та анергії в дослідженні поведінки системи “машина – робоче середовище”, отримано аналітичні розв’язки низки практично важливих задач взаємодії елементів машин і робочого середовища, розроблено методи визначення експлуатаційних характеристик мобільних машин і механізмів з асиметрично розташованим начіпним обладнанням на податливих територіях з ухилом. Дослідження здійснювались у рамках наукової теми ДБ 08.15-26-10 “Розроблення технології інтегрованого використання різнорідних відновних джерел енергії у лісозаготівлі, транспортуванні та первинній переробці деревини”.

За науковим напрямом “Підвищення ефективності та енергоощадності автоматизовних виробничих систем” отримано такі результати:

• удосконалено математичну модель для визначення допустимого перепаду вологи у деревині з нерівномірно розподіленими полями вологи та на основі результатів її практичної реалізації запропоновано новий спосіб контролю небезпечних напружень у висушуваних пиломатеріалах;
• запропоновано рекомендації щодо раціонального компонування і параметрів обладнання автоматизованих виробничих систем механічного оброблення брускових заготовок, зокрема, ліній для оптимізаційного поперечного розкроювання;
• впроваджено нечітку експертну систему для імітаційного моделювання процесу розкрою пиломатеріалів на заготовки;
• розроблено спеціалізоване програмне забезпечення “Sawmill Sawing” для імітаційного моделювання процесу поперечного розкрою пиломатеріалів на бездефектні ділянки.

У рамках досліджень обернених задач для слабко нелінійних еволюційних рівнянь отримано достатні умови розв’язності оберненої коефіцієнтної задачі з інтегральними умовами перевизначення для слабко нелінійного рівняння типу Ейдельмана з невідомим коефіцієнтом при розв’язку відповідної мішаної задачі.

Для одномірної моделі обчислено параметри радіаційної чутливості кристалів SrCl₂-Tl+. Досліджено залежність граничної концентрації центрів забарвлення від концентрації домішки талію в повторно опромінених кристалах.

Розглянуто метод визначення термопроникності контакту пари тертя. Детально досліджено метод визначення термопроникності контакту пари тертя, при якому пропонується математично моделювати режими тертя, зношування та теплоутворення за допомогою розгляду так званого умовного «третього тіла» – тонких приповерхневих і проміжкових шарів контактуючих тіл, фізико-механічні властивості яких відрізняються від властивостей тіл контактної пари, та мікрогеометрією поверхонь тіл у контактній зоні.

Навчально-науковий інститут інженерної механіки та комп’ютерно-інтегрованих технологій (ННІ ІМАКІТ) було створено у 2014 році на базі лісомеханічного факультету (ЛМФ), що утворився унаслідок об’єднання лісоінженерного та механічного факультетів у 1988 році.

Лісоінженерний факультет розпочав підготовку фахівців із лісозаготівлі у 1945 році і мав назву “Факультет механізації лісорозробок і лісотранспорту”.

Перші  випускники –   фахівці зі спеціальностей: механізація лісорозробок; лісотранспорт; лісоексплуатація.

У 1946 році його було перейменовано на лісоінженерний факультет, де до 1988 року готувались інженери-технологи з лісозаготівлі.

Механічний факультет було створено у 1945 році на базі факультету механічної обробки деревини. У 1965 році було організовано факультет механізації та автоматизації виробничих процесів, який здійснював підготовку фахівців до 1974 року. Після чергової реорганізації на базі факультету механізації та автоматизації виробничих процесів було створено механічний факультет, який функціонував до 1988 року.

За період з 1949 року ННІ ІМАКІТ випустив понад 14000 фахівців з лісозаготівлі, устатковання лісового комплексу та автоматизованого керування технологічними процесами.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ:

Випускниками факультету є: постійний представник України в Раді Європи, два посли України, два віцепрем’єр міністри України, два міністри економіки України, один міністр, заступники міністра лісової та дереообробної промисловості України та Молдови, заступник голови Державного комітету лісового господарства України,  21 доктор наук, професорів і 112 кандидатів наук, доценти. Зокрема:

Адамовський Микола Григорович – перший проректор НЛТУ України, кандидат технічних наук, професор, перший декан ЛМФ, завідувач кафедри лісопромислового виробництва та лісових доріг НЛТУ України, заслужений працівник освіти України;

Герц Іван Іванович – віцепрем'єр міністр України, міністр економіки України, посол України;

Грунянський Іван Іванович – Міністр лісової та деревообробної промисловості Української РСР;

Дурдинець Петро Петрович – кандидат економічних наук, заступник міністра лісової та деревообробної промисловості УРСР;

Калуцький Іван Федорович – доктор сільськогосподарських наук, генеральний директор об’єднання “Прикарпатліс”;

Шпек Роман Васильович – віцепрем'єр міністр України, міністр економіки, голова Постійного Представництва України при Європейському Союзі, віце президент “Альфа-Банку”;

Коржов Володимир Леонідович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник заступник директора, УкрНДІгірліс;

Пристая Олексій Дмитрович – кандидат технічних наук, доцент, заступник голови Державного комітету лісового господарства України, заслужений будівельник України;

Брух Роман – професор Державного університету Нью-Джерсі Rutgers (США).

Спеціальність 022 “Дизайн”

• Освітньо-професійна програма “Промисловий дизайн” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)
• Освітньо-професійна програма “Дизайн” (другий (магістерський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 029 “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”

• Освітньо-професійна програма “Інформаційна діяльність” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 121 “Інженерія програмного забезпечення”

• Освітньо-професійна програма “Інженерія програмного забезпечення” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 122 “Комп'ютерні науки”

• Освітньо-професійна програма “Комп’ютерні науки” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• Освітньо-професійна програма “Комп’ютерні науки” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 126 “Інформаційні системи та технології”

• Освітньо-професійна програма “Інформаційні системи та технології” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 161 “Хімічні технології та інженерія”

• ОПП “Хімічні технології переробки деревини” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• ОНП “Хімічні технології переробки деревини” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 183 “Технології захисту навколишнього середовища”

• ОПП “Технології захисту навколишнього середовища” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 187 “Деревообробні та меблеві технології”

• ОПП “Деревообробні та меблеві технології” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• ОПП “Деревообробні та меблеві технології” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 192 “Будівництво та цивільна інженерія”

• ОПП “Технології дерев’яного будівництва” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Науковці ННІ ДКТД активно співпрацюють з провідними університетами Європи та світу, а саме:

Зволенський технічний університет (Словаччина),

Університет сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина)

Познанський університет наук про життя (Польща)

Варшавський університет природничих наук (Польща)

Технічним університетом Праги (Чехія)

Університет Брно (Чехія)

Університет сталого розвитку Розенхайм (Німеччина)

Бангорський університет (Уельс)

Університет Единбурга (Шотландія)

Інститут хімічної фізики твердого тіла Макса Планка (Німеччина)

Інститутом біомедичних досліджень Новартіс (США) та іншими.

Кафедра інформаційних технологій підтримує наукові зв’язки з академічними, вищими навчальними закладами і галузевими установами з питань спільних наукових досліджень, зокрема: Інститутом механіки ім. С. Тимошенко НАН України (м. Київ), Інститутом прикладних проблем математики і механіки ім. Я. Підстригача НАН України (м. Львів), Харківським національним університетом радіоелектроніки, Харківським національним університетом ХПІ, Інститутом проблем машинобудування НАН України (м. Харків), Інститутом кібернетики ім. В. Глушкова НАН України (м. Київ), Національним університетом “Львівська політехніка”, Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Національним технічним університетом України “КПІ” (м. Київ).

Кафедра хімії тісно співпрацює з кафедрою неорганічної хімії, органічної хімії,  фізичної та колоїдної хімії ЛНУ ім. Івана Франка, кафедрою біологічної та загальної хімії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Інститутом фізичної хімії НАН України, використовуючи їхню матеріально-технічну базу для проведення значної частини НДР.

Науковці інституту є постійними учасниками семінарів, які проводяться під час галузевих виставок “Lisderevmash”, “Деревообробка”, “Меблеві технології”, “Дерев’яне домобудування”, “Вікна. Двері” та інших не тільки у Львові, але й Києві, Харкові, Ужгороді та інших містах України і за її межами.

Вагомий внесок у науково-мистецьку діяльність вносять співробітники кафедри “Дизайну”, які є постійними учасниками міжнародних і вітчизняних художньо-мистецьких виставок, на яких представляють свої роботи, а також роботи магістрів та студентів, що виконані під їх керівництвом. Також викладачі кафедри організовують власні виставки своїх творів у різних містах України і за її межами, та отримують відгуки про високий професіоналізм представлених дизайнерських та мистецьких робіт.

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Формування та закріплення міжнародного іміджу Національного лісотехнічного університету України є також основною метою міжнародної діяльності як ННІ ДКТД, що полягає у реалізації таких основних напрямів:

• співпраця відповідно до угод із закордонними партнерами;
• проведення спільних наукових досліджень;
• участь у розробленні проєктних заявок у співпраці із закордонними партнерами і виконанні міжнародних програм, грантів та проєктів;
• організація міжнародних наукових конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів, форумів, виставок, творчих пленерів, практик тощо та участь у них науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів;
• участь науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів у міжнародних науково-комунікативних заходах;
• спільна публікаційна діяльність в наукових періодичних виданнях виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах, таких як Web of Science, Scopus;
• мобільність науково-педагогічних працівників для підвищення якості наукової та освітньої діяльності і модернізації освітніх програм, що сприятиме активізації і підвищенню рівня наукової та науково-педагогічної діяльності, зокрема за програмою Еразмус +, а також з використанням технологій дистанційного навчання;
• навчання студентів та аспірантів за програмою Еразмус+ та іншими програмами обміну;
• створення належних умов для навчання в університеті іноземних студентів як на англомовних, так і україномовних освітніх програмах.

Науково-педагогічні працівники, студенти та аспіранти ННІ ДКТД упродовж останніх п’яти років були залучені до реалізації різних напрямків міжнародної діяльності, основними з яких є:

• участь у двосторонньому міжнародному проєкті “Involvement of the civil society for sustainable forest management – supporting democracy through the facilitation of an interdisciplinary discourse and new ways of cooperation and exchange promoting transparency” Національного лісотехнічного університету України та Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина). Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина);
• участь у міжнародному проєкті “Програма розвитку лідерського потенціалу університетів України”. Проєкт під егідою British Council Ukraine;
• участь у міжнародному проєкті “Green Energy Options”. Проєкт фінансований Державним секретаріатом Швейцарії з наукових досліджень, утворення та інновацій (SBFI) в рамках українсько-швейцарського співробітництва в галузі дослідження лісів. Тривалість проєкту: з 01.01.2017р. до 31.12.2020р.;
• участь у міжнародному проєкті “Qualifications recognitation support for Ukrainian universities” (“Підтримка визнання Кваліфікацій Університетами. України”). Коротка назва проекту: QUARSU. Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Erasmus+. Тривалість проєкту: з 15.11.2019р. до 14.11.2022р. (тривалість проєкту продовжено до 14.11.2023р.). Голова робочої групи від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті POWER4BIO – emPOWERing regional stakeholders for realising the full potential of european BIOeconomy “Розширення можливостей місцевих зацікавлених сторін для реалізації повного потенціалу Європейської біоекономіки”. Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Horizon-2020. Тривалість проєкту: з 01.10.2018р. до 30.03.2021р. Керівник проєкту від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті “Joint Digital Future Project” (“Спільне цифрове майбутнє”). A Ukrainian-German Partnership for digital supported Learning and Teaching. Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина). Тривалість проєкту: з 01.09.2020 до 31.08.2022рр.;
• участь у міжнародному проєкті “CircHive”, “Розробка та пілотування слідів біорізноманіття та обліку природного капіталу через “вулик” галузевих центрів для сталого переходу до циркулярної біоекономіки ЄС” у рамках міжнародної програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe Topic. HORIZON-CL6-2022-BIODIV-01-04 (IA). Natural capital accounting: Measuring the biodiversity footprint of products & organisation). Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Horizon-Europe. Тривалість проєкту: з 01.12.2022р. до 30.11.2027р. Керівник проєкту від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті “Joint Teaching and Learning for Empowerment and Resilience of Ukrainian Academia” (“Спільне викладання та навчання для розширення можливостей та стійкості української академічної спільноти”). Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина). Тривалість проєкту: з 01.09.2022р. до 31.12.2023р.

З 2017 року у співпраці з університетом прикладних наук (м. Берн, Швейцарія) започатковано міжнародний проєкт “Спеціальний тиждень” (“Special Week”), який традиційно проводиться в НЛТУ України у весняному семестрі (впродовж 2020, 2021 і 2022 рр. через карантинні обмеження та воєнний стан в Україні цей захід проведено онлайн). У 2021 році до “Спеціального тижня” приєдналися викладачі та студенти з університету м. Нант Франція). У 2023 році відбулася поїздка студентів та викладачів ННІ ДКТД в університет прикладних наук (м. Берн, Швейцарія). У рамках “Спеціального тижня”, студентів з різних університетів об’єднували у спільні команди, які вивчали локальні і глобальні тренди та виконували їхній аналіз, розробляли бізнес-план і презентували свої ідеї у галузі деревообробки та цивільного будівництва.

Науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти ННІ ДКТД беруть активну участь у різноманітних міжнародних програмах, які передбачають виконання наукових досліджень, проведення лекцій, обмін досвідом тощо, зокрема:

• завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта і старший викладач кафедри дизайну Наталія Бехта пройшли закордонне стажування у рамках програми Ulam та Еразмус+ в Познанському університеті наук про життя (м. Познань, Польща, 2022 р.);
• заступниця директора ННІ ДКТД Галина Ортинська і доцентка кафедри ТЗНС і Д та БЖД Галина Сомар взяли участь у тижневому тренінгу “lncreasing the digital competences of teachers of higher education institutions” у рамках міжнародного проєкту “Українсько-німецька освітня мережа для цифрової трансформації екологічної освіти” (“Ukrainian-German teaching network for the digital transformation of environmentaI education”) в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2022р.);
• директор ННІ ДКТД Володимир Маєвський, завідувач кафедри ТМВД Орест Кійко, завідувач кафедри ІТ Ігор Крошний, доцент кафедри ІТ Олександр Сторожук, старший викладач кафедри ІТ Володимир Яркун, аспірант кафедри ІТ Олексій Сінкевич пройшли закордонне стажування у рамках міжнародного проєкту “Joint Digital Future Project” (“Спільне цифрове майбутнє”) в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2021р.);
• старший викладач кафедри дизайну Петро Старух стажувався на кафедрі образотворчих мистецтв у Близькосхідному Університеті Турецької Республіки (Північний Кіпр, 2019 р.);
• доцент кафедри дизайну Олена Швець пройшла академічний тренінг у коледжах і університетах м. Торонто (Канада, 2018 р.);
• доцентка кафедри ТЗНС і Д та БЖД Галина Сомар пройшла наукове стажування у рамках програми Erasmus+ в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2018р. і 2022р.);
• завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта отримав низку індивідуальних грантів і разом зі старшим викладачем кафедри дизайну Наталею Бехтою пройшли закордонні стажування у європейських університетах: у рамках програми Erasmus+ – у Познанському природничому університеті (м. Познань, Польща, 2018р.); у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2019р.); у рамках програми COST Action CA 15216 – у Технічному університеті Зволена (м. Зволен, Словаччина, 2018р.); у рамках програми Transilvania Fellowship for Visiting Professor – у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2018р.). Два останні стажування – Павло Бехта пройшов індивідуально;
• аспірант кафедри ТДКМ Юрій Максимів проходив наукове стажування в Познанському університеті наук про життя (м. Познань, Польща, 2018р.);
• студент спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» Ярослав Себлій проводив наукові дослідження для виконання магістерської роботи у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2018р.), а студентка цієї ж спеціальності Ілона Гунько – в університеті прикладних лісових наук Ротенбурга (м. Ротенбург, Німеччина, 2019р.) у рамках спільного проекту BWU-FOKO з НЛТУ України. За результатами проведених студентами Ярославом Себлієм та Ілоною Гунько досліджень опубліковано у співавторстві з ними дві статті у відомих закордонних журналах “Forests” і “Polymers”, цитованих в наукометричних базах Scopus і Web of Science;
• доцент кафедри дизайну Остап Патик провів закордонні публічні лекції: для студентів факультету архітектури і художнього дизайну Ляонінського університету науки і технології (КНР) на тему “Мозаїка як вид монументального мистецтва. Історичні рефлексії, сучасні актуальні практики” (2019р.); для студентів кафедри українських культурних студій Українського інституту Америки, членів громади Ukrainian culture workhop, Ukrainian culture workhop у галереї “SV” на тему “Історія українського образотворчого мистецтва та особливості львівської школи живопису” (м. Нью-Йорк, США, 2022 р.).

Заслуговує на увагу форма міжнародної співпраці НПП ННІ ДКТД із закордонними підприємствами, зокрема:

• за сприяння польських фірм-виробників сушильних камер “LEKO” (доцент Юрій Губер) та “AMS-Еlektronik” (доцент Йосип Андрашек) організовано виставочні стенди з промислових елементів сушильного обладнання та системами автоматичного керування процесу сушіння деревини на кафедрі ТЗНС і Д та БЖД;
• група викладачів кафедри дизайну (завідувач кафедри Володимир Прусак, доцент Ростислав Купчик, доцент Зеновій Макар, старший викладач Юрій Прусак, старший викладач Ігор Пилипів, старша викладачка Наталія Бехта) і кафедри ТМВД (доцент Андрій Кушпіт, старший викладач Василь Солонинка, асистент Михайло Ільків, асистентка Наталія Чопенко) відвідали підприємства одного із світових лідерів з виробництва меблевої фурнітури, австрійської компанії Julius Blum GmbH в м. Хьохст та м. Дорнбірн, Австрія (2019р.).

Науково-дослідна діяльність в ННІ ДКТД здійснюється за пріоритетними напрямами, які відповідають таким стратегічним напрямам розвитку науки і техніки:

• Фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
• Збереження навколишнього середовища (довкілля).
• Ресурсозберігаючі технології в промисловості.
• Нові речовини і матеріали.

Для реалізації тематики наукової і науково-технічної діяльності кафедри інституту проводили наукові дослідження з таких основних напрямів: “Розробка теоретичних основ енергоощадних і екологозберігаючих технологій деревообробки, моделювання технологічних процесів, матеріалів і конкурентоспроможних конструкцій виробів з деревини сучасного дизайну”, “Розробка науково-технічних основ перспективних технологій та обладнання деревообробки”, “Дослідження з теорії і практики дизайну, мистецтва, культури та розвитку дизайн-освіти в Україні”, “Розроблення ресурсоощадних технологій пилопродукції, столярних та дерев’яних будівельних виробів”, “Створення нових композиційних матеріалів і розробки технологій їх виготовлення та вдосконалення технологій відомих композиційних матеріалів”, “Розробка технології виготовлення композиційних матеріалів з використанням нетрадиційний видів сировини та клеїв”, “Розроблення технології нетоксичних деревинних композиційних матеріалів на основі термопластів”, “Підвищення вогнестійкості дерев’яних конструкцій та споруд в будинкобудуванні на базі екологічно безпечних антипіренів”, “Розроблення технології виготовлення деревинних композиційних матеріалів із використанням відходів агропромислового комплексу”, “Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології”, “Розвиток теорії еколого-енергоощадного оброблення деревини та деревинних матеріалів”, “Технології та засоби математичного моделювання, оптимізації та системного аналізу нерівноважних фізичних процесів”.

У ННІ ДКТД проводиться значна кількість пошукових науково-дослідних робіт, які можуть бути запропоновані замовникам, зокрема:

• створення прогресивних енерго- та матеріалоощадних технологій та сучасного обладнання в лісопиляльно-деревообробному та меблевому виробництвах;
• створення техніки та технології біовогнезахисту деревини та дерев’яних конструкцій;
• розроблення та корегування науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у виробництві пилопродукції;
• розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням їх реальної розмірно-якісної характеристики та розроблення спеціалізованого програмного забезпечення для моделювання процесу розпилювання колод;
• розкрій пиломатеріалів на заготовки з урахуванням їх реальної розмірно-якісної характеристики та розроблення спеціалізованого програмного забезпечення для моделювання процесу розкрою пиломатеріалів;
• розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у виробництві столярних виробів та покриттів для підлоги;
• розроблення технологій термічного модифікування деревини;
• удосконалення технологічних процесів виготовлення деревинних композиційних матеріалів та модифікування деревини;
• розроблення технологій із використанням відходів агропромислового комплексу;
• розроблення рецептури і організація експериментально-дослідного виробництва клею з низьким вмістом формальдегіду для виробництва волокнистих плит;
• розробка технології виготовлення та прогнозування властивостей композиційних матеріалів з використанням нетрадиційних видів сировини і клеїв;
• підвищення декоративних і фізико-механічних властивостей та екологічних параметрів шпону і фанери в процесі їх термічної обробки;
• новітня енергозберігаюча технологія виготовлення фанери із шпону підвищеної вологості;
• розробка рецептури вітчизняного антипірену для виготовлення вогнетривкої фанери;
• розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у дерев’яному домобудуванні;
• удосконалювання технологічних процесів переробки деревинних відходів і низькоякісної деревини;
• абразивне оброблення деревини і деревних матеріалів;
• дослідження клейових композицій для склеювання деревини та деревинних матеріалів;
• розробка режимів та технологій гнуття деревини;
• дослідження процесів анаеробного перероблення органічних відходів;
• процеси склеювання та вивчення довговічності клейових з'єднань;
• процеси формування захисно-декоративних покриттів на деревині;
• проблеми утилізації деревинних відходів та повторне використання вживаної деревини;
• нові матеріали (композиційні матеріали, кристалічні структури, властивості);
• розроблення нових рецептур екологічно безпечних антипіренів як засобів захисту деревини та нових енергозберігаючих технологій їх використання;
• нові металокомплекси на основі ненасичених фосфорорганічних сполук як антиоксиданти і інгібітори в біохімічних процесах;
• одержання нових композиційних матеріалів на основі інтерметалічних сполук та дослідження їхньої кристалічної структури та властивостей;
• електрохімічне дослідження способів полімерних покрить металевих провідників;
• дослідження адсорбції водню інтерметалічними сполуками;
• хімічні засоби захисту і опорядження деревини;
• дослідження антропогенного та техногенного впливу на довкілля;
• вживана деревина та деревообробні технології: ресурсний потенціал, класифікація, методологія, концепція, використання, перероблення;
• дослідження закономірностей впливу використання вживаної деревини на фізико-механічні параметри одержаної продукції;
• прогнозування міцності деревинностружкових плит із вживаної деревини;
• моделювання технологічних процесів деревообробки;
• розроблення сучасних методів забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій;
• дослідження теорії і практики дизайн-освіти, системи неперервної екологічної підготовки майбутніх дизайнерів;
• дослідження теорії і практики дизайну меблів та середовища життєдіяльності людини;
• дослідження теорії і практики декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Результати фундаментальних та прикладних досліджень працівники та студенти ННІ ДКТД представляють на міжнародних та вітчизняних наукових та науково-технічних конференціях, а творчі роботи – на міжнародних та вітчизняних виставках, пленерах тощо. Співробітники ННІ ДКТД за період за останні чотири роки опублікували 83 наукові праці у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science.

Завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта гостьовий редактор низки спецвипусків в таких журналах, як “Polymers” (імпакт фактор журналу 4.329) “Forests” (імпакт фактор журналу 2.633) і “Coatings” (імпакт фактор журналу 3.236). Професор Павло Бехта також є членом редакційної колегії “Acta Fakultatis Xylologiae Zvolen” (WoS, Scopus).

Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну утворився на основі факультетів, які, своєю чергою, упродовж років неодноразово змінювалися, зокрема: механічної технології деревини (деканами були доценти О.І. Янсон, В.Д. Бєлий, Е.М. Шишніашвілі, Б.А. Височин, С.М. Тімонін, І.І. Міхеєв); з 1963 року механіко-технологічний факультет (деканами були доценти К.І. Брикін та В.Ф. Качан). У 1975 році у звֹ’язку з великою чисельністю контингенту (понад 1800 студентів на стаціонарі і 300 вечірників) факультет був поділений на перший технологічний (декани доценти Р.Л. Якимович, М.І. Савенець) і другий технологічний (декани доценти Б.В. Прокопович, С.І. Грицишин, І.М. Заяць). У 1988р. обидва технологічні факультети об’єднано в один – технології деревообробки. Відповідно деканами були доцент М.І. Савенець, доцент О.Г. Плахтина, доцент Л.Я. Сорока, з 1996р. – професор Володимир Голубець, а з 2000р. – професор Володимир Максимів. У 2003 році назва факультету змінена на – Технологічний факультет. З 1 березня 2014 року на базі технологічного факультету утворено навчально-науковий інститут деревооброблювальних технологій і дизайну, який з 15 березня 2019 року перейменовано на навчально-науковий інститут деревообробних та комп'ютерних технологій і дизайну. З грудня 2018 року Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну очолює професор Володимир Маєвський.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ

Петро Білей – випускник 1969 року, інженер-електромеханік з автоматизації процесів деревообробки, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, Заслужений діяч науки і техніки України, 1940-2020 рр.

Андрій Варениця – випускник 2009 року, дизайнер, засновник Львівської мануфактури меблів і столярних виробів “Varenycia Manufacture”. Компанія виготовляє меблі для України, Австрії, Іспанії, Польщі, Туреччини, Франції, Німеччини. Відкрив дочірню компанію у Варшаві. На базі власного виробництва кухонь Prosta разом з партнерами розробив систему Firanka для облаштування місць та простору для переселенців зі Сходу України.

https://www.instagram.com/andriyvarenycia/; https://smartpeople.ua/ajax/expert-info?id=18;

https://varenycia.com/

Юрій Дадак – випускник 2002 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів, поет, фундатор Громадської організації “Літературно-просвітницький проект “Дух Нації”, громадський діяч, засновник ТМ “Ґвер”, боєць 24-ої окремої механізованої бригади ім. Короля Данила, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно), 1980-2022 рр. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%84

Тетяна Дуляба – випускниця 2013 року, дизайнер, креативна молода художниця, продовжила навчання в Альбермарі (штат Північна Кароліна, США) в коледжі дизайну. Головна дизайнерка великої інвестиційно-девелоперської компанії “Saga Construction”.

https://homesbysaga.com/saga-team/tanya-dulyaba/

Сергій Євтушик – випускник 1998 року, відомий дизайнер інтер’єрів, під чиїм керівництвом реалізовано понад 200 об’єктів приватного і громадського призначення. 11 років очолював дизайн-бюро відомої компанії-лідера з виробництва вітчизняних меблів “Меркс”. (https://www.instagram.com/serge_spy/)

Олександр Капінос – випускник 2006 року, інженер-технолог деревообробки, Герой України, Герой Небесної сотні, громадський активіст, підприємець, 1984-2014 рр. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Капінос_Олександр_Анатолійович)

Володимир Каралюс – випускник 2007 року, відомий дизайнер інтер’єрів та авторських виробів. Його роботи опубліковані в кращих виданнях з дизайну (“Салон”, “Design Diffusion News” тощо). Спроєктував стіл “Ballon” для італійського бренду “Natevo”, представлений на 61-му Міланському меблевому салоні в Італії (18-23.04.2023р.), який запущено у виробництво. (https://ceramika-design.com/about)

Василь Козар – випускник 2008 року, інженер-технолог деревообробки, власник електромонтажної компанії “Ампераж”. (https://amperage.com.ua/)

Андрій Костриця – випускник 2006 року, інженер-технолог деревообробки, генеральний директор ТзОВ “Барлінек Інвест”. (https://www.barlinek.ua/)

Василь Кошіль – випускник 2007 року, дизайнер, засновник, директор та дизайнер меблевої фабрики “Мебус” (м. Буськ, Львівська обл.). Щорічна участь в міжнародних виставках: Німеччина, Польща, Італія, США. Експорт в різні країни світу: Молдова, Румунія, Угорщина, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Швеція, Словаччина, Голандія, Бельгія, Німеччина, Франція, США, Канада, Австралія.

(https://mebus.com.ua/)

Ірина Литвин – випускниця 2011 року, магістр хімічної технології переробки деревини, інженер-технолог ТОВ “Свісс Кроно”. (https://www.swisskrono.com)

Оксана Мазур – випускниця 2000 року, дизайнерка, художниця-графік, книжковий ілюстратор (проілюструвала близько 130 видань), поетеса (3 поетичні збірки у співавторстві), письменниця (2 видані романи), членкиня творчого активу Національної спілки художників України, членкиня Національної спілки письменників України.

(https://starylev.com.ua/old-lion/author/oksana-mazur)

Володимир Максимів – випускник 1980 року, інженер-технолог з автоматизації, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, декан, директор інституту, проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, 1956-2019 рр. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B
8%D0%BC%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%
D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)

Володимир Нісевич – випускник 2004 року, дизайнер, викладач відділу “Дизайн меблів” Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Наукові та творчі інтереси: Проєктування та розробка конструкторської документації меблів, предметів інтер’єру; дослідження і впровадження в навчальному процесі проєктування і виготовлення дитячих меблів та іграшок з елементами традиційного гуцульського декору. У творчому доробку високопрофесійні твори з різьблення по дереву для сакральних споруд та житлового середовища.

(http://kipdm.lnam.edu.ua/kafedry/dekoratyvno-prykladnoho-mystetstva/vykladachi-kafedry-dpm/nisevych-volodymyr-zinoviiovych)

Ігор Пишник – випускник 1978 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, доцент, директор СП “Ройек-Львів”. Продаж деревообробного обладнання. Виробництво та продаж промислових та побутових твердопаливних котлів.

(http://rojek-lviv.com/)

Роман Салдан – випускник 2006 року, інженер-технолог хімічної технології переробки деревини і рослинної сировини, кандидат технічних наук, засновник, бенефіціар ТзОВ “Вудман груп”.

(https://opendatabot.ua/c/41998269)

Петро Сметана – випускник 2008 року, дизайнер, відомий український художник, член Національної спілки художників України. Персональний проєкт “Воскресіння” Петра Сметани відкрито в рамках групового проєкту Європейського культурного центру під час 59-ї Венеційської бієнале, 2022 р. Учасник міжнародних виставок в Україні, Польщі, США, Нідерландах, Туреччині, Іспанії, Болгарії, Китаї, Кіпрі.

(https://art.lviv-online.com/petro-smetana/; http://petrosmetana.com.ua/main/)

Юрій Стогній – випускник 1995 року, інженер-технолог деревообробки, віце-президент, директор компанії SoftServe.

(https://www.softserveinc.com/uk-ua/about-us/leadership-team)

Олег Шепелюк – випускник 1999 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, засновник, бенефіціар ТзОВ “Вудман груп”.

(https://opendatabot.ua/c/41998269)

Значних досягнень у діяльності ННІ ДКТД досягнуто завдяки відомим науковцям, які працювали і працюють на кафедрах інституту, діляться досвідом з колегами та передають знання студентам, зокрема:

Професор Павло Бехта у 2022 році вдруге поспіль за підсумками року увійшов у топ-2% найцитованіших науковців світу. Це традиційний щорічний рейтинг, який проводить видавнича компанія Elsevier за підтримки ICSR Lab (Updated science-wide author databases of standardized citation indicators) на основі профілів вчених на Scopus. Усього в цей список потрапило 108 українців (14 з Львівської області) із майже 190000 науковців з усього світу. А також у 2022 році професор Павло Бехта обраний дійсним членом Міжнародної академії науки про деревину (The International Academy of Wood Science – IAWS), є першим і наразі єдиним дійсним членом цієї престижної інституції від України.

Професор кафедри дизайну Станіслав Мигаль – кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня (2006 р.), член правління Спілки дизайнерів України, лауреат обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у 2018 р., удостоєний почесного звання “Заслужений діяч мистецтв України” (2018 р.), нагороджений Державною стипендією видатним діячам культури і мистецтва (2019 р.).

Доцент кафедри дизайну Юрій Ямаш “За значні досягнення в професійній кар’єрі та громадській діяльності, етичність та благородство, щиру дружбу та ефективну співпрацю, як гідний приклад суспільству” нагороджений Дипломом “Гордість Львівщини” за національним рейтингом 2019 та 2021 років 100 чоловіків України, також удостоєний честі бути членом Ради експертів Міжнародної премії імені Івана Франка (2021 р.).

Доценту кафедри дизайну Остапу Патику, за значну творчу роботу та громадську діяльність, присвоєно почесне звання “Заслужений діяч мистецтв України” (2018 р.). Нагороджений: Медаллю Данила Галицького мерією Львова (2019 р.); Почесною грамотою за участь у відновленні державності України з 1987-1991 рр. (2021 р.); Почесною відзнакою Львівської обласної ради “30 років Незалежності України” (2021 р.); Подякою голови обласної державної адміністрації Львова “За високу професійну майстерність, популяризацію українського мистецтва та за участь у благодійних мистецьких аукціонах “Руки для МАМИ” (2022 р.).

Доцент кафедри дизайну Володимир Тарнавський за педагогічну роботу відзначений МОН України нагрудним знаком “Відмінник освіти України (2006 р.), за творчу роботу присвоєно почесне звання “Заслужений художник України” (2009 р.).

Доцентці кафедри дизайну Тамарі Волошенко за значну творчу роботу присвоєно почесне звання “Заслужений художник України” (2009 р.).

Доцент кафедри дизайну Володимир Прусак – член Спілки дизайнерів України, член-кореспондент ЛАН України, за наукову, творчу, навчально-виховну роботу з підготовки майбутніх дизайнерів відзначений: Почесною грамотою МОН України (1999); нагрудним знаком “Відмінник освіти України” МОН України (2004 р.); нагрудним знаком “Подяка” мера Києва (2006 р.); “Подяка” Міністра освіти України (2008 р., 2014 р.); Почесна грамота Спілки дизайнерів України (2006, 2007, 2009, 2013 рр.); нагрудним Срібним знаком Львівської національної академії мистецтв (2016 р.); Почесним Дипломом Національної академії мистецтв України (2016 р.); “Подяка” Міністра культури України (2018 р.); Грамотою Львівської обласної ради (2018 р.). Також, удостоєний честі бути Членом журі: з присудження обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури (2018-2020 рр.); Першого Всеукраїнського галузевого конкурсу “Меблевик року” серед членів “Української Асоціації Меблевиків” (2018 р., м. Київ).

Творчий колектив у складі викладачів інституту Володимира та Юрія Прусаків, Віктора Прокопенка, Станіслава Навротного перемогли у конкурсі з розроблення крісла театрального для Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Ці крісла були виготовлені до святкування 100-річчя від дня заснування Першого Національного театру України і сьогодні є окрасою глядацького залу, за що колектив отримав “Подяку” Міністерства культури України (2018 р.).

Старша викладачка кафедри дизайну Оксана Мазур вийшла в суперфінал Всеукраїнського поетичного конкурсу “Гайвороння” (м. Київ, 2018 р.), а також стала лауреатом третьої премії Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. І. Чендея (м. Ужгород, 2018 р.), нагороджена дипломом переможця у Конкурсі “Голоси Севами” Міжнародного фестивалю авторської поезії та пісні “Sevama fest 2020” (м. Київ) у номінації “Поезія”; а також нагороджена диплом учасника Міжнародного конкурсу короткої прози ім. І. Чендея у номінації “Проза”.