9 травня в Науково-технічній бібліотеці Національного лісотехнічного університету України відбувся VI Всеукраїнський форум військових письменників. Вже шостий рік поспіль в межах форуму кілька днів відбуваються авторські зустрічі військових письменників, журналістів, ветеранів та добровольців з метою поділитися своїми думками, почуттями та рефлексіями на події сьогодення. Всеукраїнський форум військових письменників – це унікальний та неформальний майданчик для спілкування з цікавими людьми, які не лише творять українську історію, але й записують її, популяризують для прийдешніх поколінь.

Цьогорічними особливими гостями авторських зустрічей в НЛТУ України були: 

Дмитрук Рустам Гівазович – професійний бармен (у мирному житті), у лютому 2022 року разом із партнером був за крок до здійснення свого задуму ‒ відкриття коктейльного бару в центрі Львова, проте 24 лютого подався до ТРО та став воїном. Військовий поет розповів присутнім про відчуття війни на передовій, особливості спілкування з побратимами та зауважив, що з часом і під впливом обставин людина, зокрема, поет – змінюється, а відтак відчутно іншої тональності стають його вірші.

Андрій Чобіт та герой його книги – Микола В’юк. Відбулась презентація книжки “Сержант В’юн”. Андрій Чобіт багато років займається видавничою діяльністю, директор друкарні, однак це його перший роман. Під час написання книги автор ґрунтовно дослідив життєвий шлях військового Миколи В’юка, який є уродженцем села Бугаївка, що на Рівненщині. “Знайомство з родиною Миколи триває вже 20 років. У 2023 році брат Миколи, Віталій, збирав кошти на автомобіль. Микола на той час вже служив в ЗСУ. Ми долучилися до збору. А через місяць я дізнався, що Микола важко поранений, немає ніг… Коли ми зустрілися у лікарні, Микола почав розповідати про фронт, про полонених росіян… Я був вражений цією розповіддю, сказав, що про це має знати уся Україна! Перші слова, які написав: сержант В’юн…” – розповів під час презентації книги Андрій Чобіт.

Катерина Флекман – співзасновниця інформаційної агенції “Журналіст”, поетка та психологиня. “З часу повномасштабної війни я зрозуміла, що не зможу бути журналістом-репортером, адже перебуваю у Києві, далеко від передової. Усвідомила, що писатиму і поширюватиму свою поезію. Окрім того, веду поетичну хроніку, у віршах фіксую події, які відбуваються, пишу про власні усвідомлення й ідентифікацію”, ‒ зазначила Катерина Флекман.

Директорка Науково-технічної бібліотеки НЛТУ України Наталія Мирович та завідувачка відділу обслуговування і зберігання фондів з секторами Валентина Новосад розповіли присутнім про Героя України, рідного лісотехніка, українського поета, письменника, вченого, засновника літературного проєкту “Дух нації”, громадського діяча, ідеолога та націоналіста Юрія Дадака (Руфа), презентували його творчість (http://surl.li/tprov). Рустам Дмитрук з великою повагою і захопленням теж долучився до розмови та декламував вірші Руфа.

Запрошені гості розповідали про те, що надихнуло їх стати письменниками, про особливості своєї творчості, яка безпосередньо пов’язана із війною, її цінність у теперішній час, про бажання зробити щось для моральної підтримки бійців на передовій. Як зазначила в одному інтерв’ю директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА Ірина Гаврилюк, – “важливо писати про цю війну, писати правду: про героїзм і жорстокість, про життя і смерть, про людяність і втрати… Адже творчість – це теж зброя, це інструмент, який може допомогти перемогти ворога не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі”.